Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби (ГЕ ВРХ)

Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби (ГЕ ВРХ) — це одна з найнебезпечніших хвороб тварин, яка належить до групи трансмісивних спонгіформних енцефалопатій. Вона має особливу природу, адже її збудником є не бактерія чи вірус, а патологічний пріон — надзвичайно стійкий білок, що не містить нуклеїнових кислот і практично не піддається звичайним методам знезараження.

Це захворювання характеризується тривалим, часто багаторічним інкубаційним періодом — від 20 місяців до 10 років і більше. Ураження відбувається поступово, але невпинно, вражаючи центральну нервову систему. У тканинах мозку формуються характерні губчастоподібні зміни, через що хвороба і отримала свою назву. На жаль, перебіг ГЕ ВРХ завжди завершується загибеллю тварини.

Основною причиною виникнення хвороби є згодовування великій рогатій худобі кормів, що містять заражене м’ясо-кісткове або кісткове борошно. Передача інфекції відбувається оральним шляхом. Відомо також, що захворювання може передаватися іншим видам тварин , а також людині, викликаючи варіант хвороби Крейтцфельдта-Якоба.

Клінічні ознаки зазвичай проявляються у тварин старше двох років і розвиваються повільно, протягом кількох місяців. Першими симптомами є зміни поведінки: підвищена збудливість, страхливість, агресивність (так званий синдром «скаженої корови»), які змінюються пригніченням. Згодом з’являються порушення координації рухів, тремор, судоми, незвична хода, падіння, відсутність реакції на перешкоди. Тварини можуть наштовхуватися на предмети, людей, не орієнтуватися в просторі. Клінічний перебіг триває від кількох тижнів до кількох місяців і неминуче закінчується летально.

Патологоанатомічні зміни локалізуються виключно в головному мозку і виявляються лише за допомогою спеціальних досліджень. Мозкова тканина набуває губчастої структури через утворення численних вакуоль, особливо в ділянці довгастого мозку.

Діагностика захворювання базується на лабораторному дослідженні довгастого мозку тварин. Такі моніторингові дослідження проводяться щорічно з метою своєчасного виявлення можливих випадків.

Лікування ГЕ ВРХ не існує, як і ефективних засобів специфічної профілактики. Усі інфіковані тварини підлягають знищенню через високий ризик для здоров’я людей і тварин.

Для людини небезпека полягає у споживанні зараженої яловичини або продуктів із неї. Ураження може проявлятися важкими неврологічними симптомами: порушенням координації, м’язовими спазмами, втратою контролю над рухами, прогресуючим погіршенням пам’яті.

Основою профілактики є суворий контроль за кормами тваринного походження та заборона використання м’ясо-кісткового борошна у годівлі жуйних. Також важливе значення має недопущення до споживання людиною потенційно небезпечних субпродуктів — головного і спинного мозку, лімфатичних вузлів, селезінки, тимуса та кишок.

Сьогодні Україна залишається благополучною щодо ГЕ ВРХ. Усі профілактичні заходи спрямовані на запобігання занесенню збудника з-за кордону — через імпорт тварин, біоматеріалів та кормів тваринного походження. Саме системний контроль і дотримання ветеринарно-санітарних вимог є ключем до збереження епізоотичного благополуччя країни.

Житомирська регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів рекомендує у разі виявлення захворювань тварин негайно звернутись до державних лікарень ветеринарної медицини, що обслуговують населений пункт, де утримуються тварини.